Не вір, не лайкай, не репость. Заповідь 3

 Заповіді медіаграмотної людини.

#SID2024 #SaferInternetDay  #ДеньБезпечногоІнтернету  #ДеньБезпечногоІнтернету2024

Заповідь 3. Не вір іноземним медіа

Посилання на іноземні видання звучить, як магія, додає солідності і відкриває для фейків усі двері. Ми звикли довіряти розумним людям із Заходу. Але спочатку варто розібратися, що це за медіа, чи воно справді публікувало цю новину, чи мають його автори упередження й які саме.

Наприклад, Bloomberg ніколи не повідомляв про величезне родовище золота у Криму.

А британський сайт The Independent, хоч і звучить солідно, належить росіянам і не раз був помічений у поширенні фейків.

Також не зайве з’ясувати, хто автор новини, що ще він писав, і чи це часом не блог (англ. blog, від web log — особистий, неофіційний «мережевий журнал чи щоденник подій»). У блогах часто з’являються випадкові люди, за яких керівництво видання не відповідає. Як у цій історії з Buzzfeed: топове світове медіа нібито повідомило про табори для сирійських біженців в Україні. Звідти, мовляв, вони ринуть у Європу. Насправді, про це написав блогер Іван Коваль – і це було єдине його повідомлення. Він підсилив його фейковим скріншотом новини “Укрінформу” з посиланням на українського експерта. Ні цитати, ні новини ніколи не існувало.

(Далі буде)

Учитель інформатики Вікторія ДЕНИСЕНКО

За матеріалами (с) Ольги Юркової, проект StopFake.org

Не вір, не лайкай, не репость. Заповідь 2

 Заповіді медіаграмотної людини.

#SID2024 #SaferInternetDay  #ДеньБезпечногоІнтернету  #ДеньБезпечногоІнтернету2024

Заповідь 2. Не вір відео

 

У пропаганду вкидають величезні гроші, яких цілком достатньо навіть, щоб зняти кіно різного ступеня переконливості. Як оці “масові заворушення в Одесі”.

Є й простіший шлях. Уже готове відео нарізають на зручні шматки. Тож, якщо обурений герой ніде не говорить, проти чого він обурюється, – можливо, ці місця просто вирізали. Так звернення до Путіна матері загиблого російського солдата перетворюється на звернення української матері до українського президента.

Наберіть у Гугл чи Ютуб ключові слова, наприклад, “Обращение матери солдата” – і велика ймовірність, що ви знайдете оригінал.

Є ще простіший шлях підробити відео – не треба нічого різати. Лише взяти добре забуте старе відео, перезалити його в інтернет – і вуаля – навчання на Кавказі 2012 року перетворюються на Світлодарську дугу 2016-го. Щоб запідозрити фейк, достатньо придивитися до ландшафту і прислухатися до мови. Або відео, якому кремлівські пропагандисти зробили переозвучку відеозвернення Валерія Залужного ще до повномасштабного вторгнення росіян в Україну, на якому нібито Валерій Залужний розповідає, що всі попередні "відео про новий майдан" теж є справжніми. 

І пам'ятайте нову фішку - відео, зроблені за допомогою технології діпфейк (deepfake – створення за допомогою штучного інтелекту несправжнього, проте реалістичного зображення людини).

Приклади ►►►

(Далі буде)

Учитель інформатики Вікторія ДЕНИСЕНКО

За матеріалами (с) Ольги Юркової, проект StopFake.org

Не вір, не лайкай, не репость. Заповіді медіаграмотної людини. Заповідь 1

 6 лютого 2024 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”.

“Сміттєвий” контент стукає у наші двері, не питаючи дозволу. На нас ринуть навали фейків, пропаганди, маніпуляцій, корисних "порад", популізму, чорного і білого піару, прихованої політичної реклами, брехні, "тільки білої" магії, онлайн-лікарів, "психологів", конспірологів і т.ін. заради кліків, грантів чи просто з любові до процесу. Стрічки соцмереж виглядають як філіал божевільні, навіть, у найпритомніших із нас.

Як вижити в цій реальності й залишитись при здоровому глузді? Дотримуйся заповідей медіаграмотної людини!

#SID2024 #SaferInternetDay  #ДеньБезпечногоІнтернету  #ДеньБезпечногоІнтернету2024

Заповідь 1. Не вір картинкам

Фотошоп має величезні можливості. Навіть школяр за 5 хвилин домалює свастику на український танк, скажімо, батальйону Айдар. І ось уже тисячі репостів називають українців антисемітами ► ►►
А як гарно виглядають сім веселок у Коломиї! Рука так і тягнеться натиснути “лайк” і “репост”. Особливо, коли автор ще й підписав, що то Боже диво. Наше почуття законної гордості і незнання законів фізики вимагає розповсюдити це. І дарма, що це фото з Пенсильванії, яке науковці спростували ще два роки тому.

А хіба ми пройдемо повз нещасну яснооку дівчинку, яка потребує допомоги? Хто ми – люди або черстві монстри? Звичайно, ми поділимося публікацією з номером картки для допомоги. Навіть, якщо дівчинка – цілком здорова й не має жодного стосунку до шахраїв, які “збирають” їй гроші :(

Нехай Гугл стане твоїм другом. Перевір картинки через Google Об'єктив (технологія розпізнавання зображень, розроблена Google, покликана збирати відповідну інформацію, що стосується об'єктів, які вона ідентифікує за допомогою візуального аналізу на основі нейронної мережі. Вікіпедія). Щоб відсіяти зайве, обмеж пошук періодом часу, коли відбувалася вказана подія.

Детальний алгоритм ТУТ ►►►

(Далі буде)

Учитель інформатики Вікторія ДЕНИСЕНКО

За матеріалами (с) Ольги Юркової – авторки ідеї і співзасновниці проекту StopFake.org