11 лютого 2025 року в світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day)

 

Ця міжнародна календарна подія виникла за сприянням організації Insafe у 2004 році. Вона відзначається щорічно в другий день другого тижня другого місяця року, як даність двійковій системі числення.

Метою Дня безпеки в Інтернеті є поширення знань про безпечне, відповідальне й позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді.

#SID2025, #SaferInternetDay, #ДеньБезпечногоІнтернету

День безпеки в Інтернеті відзначається в більш ніж ста країнах і координується об’єднаної мережею Insafe/INHOPE, за підтримки Європейської комісії, а також 31-им національним центром забезпечення безпеки в Інтернеті по всій Європі.
Ця подія дозволяє зробити акцент на позитивному використанні технологій, визнання Інтернету як значущого фактора соціалізації.
Цей день проводиться з метою залучити до дій кожного та кожну, хто відіграє свою роль у створенні кращого Інтернету для всіх.

Наші учні 10-х та 11-х класів долучилися до єдиного онлайн-уроку з кібербезпеки. Організаторами заходу були представники управління ювенальної превенції Національної поліції України, Департаменту кіберполіції та Міністерства освіти і науки України. Під час заходу ми мали можливість обговорити такі теми:

• Кібербулінг: як захиститися? Цифрова ідентичність та цифрові сліди: як зберегти безпеку? (спікер Юрій Хоменко, старший інспектор з особливих доручень управління ювенальної превенції)
• Безпека дітей в Інтернеті: Що робити у разі сексуальної експлуатації в мережі? Як злочинці маніпулюють дітьми через онлайн-грумінг? Як захиститися від сексуального шантажу (сексторшену)? Основні правила безпечної поведінки в Інтернеті (спікер Тетяна Білобров, головний оперуповноважений Департаменту кіберполіції)
• Що таке "цифрова гігієна" і чому вона важлива? (спікер Вікторія Косик, проєктна менеджерка з питань цифрової трансформації Команди підтримки відновлення та реформ Міністерства освіти і науки України).

 

Крім того, у тиждень, присвячений безпечному інтернету, старшокласники обговорювали правила безпечного перебування у цифровому та віртуальному світі, мали змогу переглянути навчальні відео та взяли участь у чотирьох вікторинах "Інтерактивний #КіберВиклик", поповнивши свою скарбничку знань інформацією з кібербезпеки:

• Безпечний вибір: як діяти правильно?
• Шахрайство чи ні?
• Безпека чи пастка?
• Двофакторна автентифікація: оцінка надійності

Подібні заходи є надзвичайно важливими, адже формують у молоді критичне мислення та навички безпечного користування онлайн-ресурсами. Інтернет має бути безпечним простором для всіх.

https://suziria-orikhiv.e-schools.info/news/422731

Уроки з платіжної безпеки

 

Учасниками заходів з платіжної безпеки на тематику магічного всесвіту Гаррі Поттера стали учні 10-х класів.

Організатором вищезазначених заходів є Національний банк України. Заходи відбувалися за підтримки Проєкту USAID “Інвестиції для стійкості бізнесу” в межах Всеукраїнських інформаційних кампаній з протидії платіжному шахрайству #ШахрайГудбай та #КібербезпекаФінансів.

Десятикласники оновлювали свої знання про платіжну безпеку під час інтерактивних занять “Чари кіберзахисту" та виконували цікаві завдання.

Наступного разу долучайтеся до нашої захопливої подорожі у світ безпеки платежів! Будемо вдосконалювати захист інформації разом!

Учитель інформатики Вікторія ДЕНИСЕНКО

Всеукраїнський інтернет-конкурс «Fake: як розпізнати та протидіяти?»

 Учні нашого закладу були учасниками Всеукраїнського інтернет-конкурсу «Fake: як розпізнати та протидіяти?», який відбувся 01-05 квітня 2024 року.

Метою конкурсу є дуже актуальні завдання з вдосконалення навичок медіаграмотності та критичного мислення.Завдання конкурсу дібрані за віковими категоріями для кожної з паралелей з 1-го по 11-й клас були окремо. 
Виконуючи завдання на тему «Fake: як розпізнати та протидіяти?», учасники на практиці вчилися розрізняти фейки та інші підступні види інформаційних повідомлень в інтернеті та ЗМІ, а також дізналися захопливі факти про інформаційне суспільство та передумови його появи. 

Від нашого "Сузір'я" у Всеукраїнському конкурсі брали участь 47 учнів.

За підсумками, 6 учнів отримали Дипломи І ступеня:

Трофименко Олександра  11-А
Владімірова Карина  11-Б
Задорожний Нікіта  10-А
Галутва Анастасія  10-А
Калашніков Давід 10-Б
Макота Тимофій  9-В

12 учнів отримали Дипломи ІІ ступеня.

9 учнів отримали  Дипломи ІІІ ступеня.

Інші учасники отримали іменні нагороди.

Вітаємо переможців та бажаємо всім учасникам високих досягнень у майбутньому.

А всім інтернет-користувачам нагадуємо, що сьогодні, в епоху пост-правди та неймовірної кількості інформації, яку ми вживаємо щодня, фейки стали невід’ємною частиною кожної стрічки новин. Автори контенту все більш успішно та витончено обманюють людей. А соціальні медіа швидко поширюють дезінформацію. Розповсюдження фейків є вкрай небезпечним. За допомогою фейкових новин можна не лише маніпулювати думкою людей, але й розв’язати війну! Тож медіаграмотність, свідоме споживання та поширення інформації – необхідність для кожного.

День безпечного Інтернету - 2024. #ШахрайГудбай

 #ДеньБезпечногоІнтернету

#ШахрайГудбай

Не можу уявити

Життя без Інтернету,

Що всі куточки світу

Заплів в свої тенета.

Бо є такі там сайти,

Мов вовк в овечій шкурі –

Поки їх розпізнаєш,

Вони тебе обдурять.

Учись добру в мережі,

Шукай знання й новини,

Але шахрайські сайти

Обходить ми повинні.

6 лютого 2024 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day).

Це чудова можливість поділитися важливою інформацією з учнями та допомогти їм стати відповідальними користувачами Інтернету. З цієї нагоди ми на уроках інформатики обговорювали з учням важливість дотримання правил безпеки платежів і розрахунків в Інтернеті, ознайомилися з матеріалами на тему платіжної безпеки, розробленими експертами Національного банку України в межах Всеукраїнської інформаційної кампанії з протидії платіжному шахрайству #ШахрайГудбай, а саме:

"Поради з платіжної безпеки для кожного";

"Історія шахрайства з грошима: від фальшивомонетництва до кібершахрайства";

"Правила платіжної безпеки. Види шахрайства";

"Поради з кібербезпеки та схеми шахрайства у воєнний час".

Крім того, ми обговорили  "Збірку коміксів про платіжне шахрайство" (https://cutt.ly/YwLvBlhf).

Пограли в гру  з платіжної безпеки "КіберБезпека: думай швидко, плати безпечно!"

Разом з учнями та батьками переглянули повчальні відео про платіжне шахрайство (https://cutt.ly/ZwLvBK1e).

Позмагалися в створенні наймудреніших паролів, які тільки змогла підказати наша фантазія, взявши за основу такі близькі та рідні кожному учню нашої школи слова як «Оріхів», «Сузір’я», «гімназія».

 

Окремо обговорили одну з останніх схем шахрайства, з якою зіштовхнулася більшість з нас останнім часом. Мова про «легкий заробіток на лайках»: пропонують гроші за «лайки» в соцмережах та прикриваються відомими компаніями.

«Привіт. На Дистанційному не хочете По Працювати.?», — уже з першого повідомлення зрозуміло, що перед нами — шахраї. Але в чому саме полягає їхня схема?

Робота полягає в «натисканні форми серця та надсилання знімку екрана». Якщо ви погодитеся, то отримаєте «тестове» завдання. З яким легко справитеся. Далі «менеджер» просить надати банківські реквізити. Ось в цьому й сенс шахрайства, бо ви ж самі надасте всі особисті дані заради отримання «зарплати». А якщо ви не погодитеся, то вам будуть настирливо телефонувати і ввечері, і назавтра, і післязавтра… доки не заблокуєте (на що я особисто дуже сподіваюся). Усвідомте, жодна організація, яка може платити гроші, не буде наосліп шукати собі співробітників по соцмережах та месенджерах!

На завершення такої пізнавальної Всеукраїнської інформаційної кампанії з протидії платіжному шахрайству #ШахрайГудбай ми підвели підсумки та виконали тестові завдання (liveworksheets.com), щоб впевнитися, що все добре зрозуміли та гарно запам’ятали.

Дякуємо експертам Національного банку України за цікаві матеріали (“Фейсбукˮ: @harazd.bank.gov.ua, @talan.nbu, інстаграм: @harazd_nbu).

Учитель інформатики Вікторія ДЕНИСЕНКО

https://suziria-orikhiv.e-schools.info/news/353890

Не вір, не лайкай, не репость. Заповідь 3

 Заповіді медіаграмотної людини.

#SID2024 #SaferInternetDay  #ДеньБезпечногоІнтернету  #ДеньБезпечногоІнтернету2024

Заповідь 3. Не вір іноземним медіа

Посилання на іноземні видання звучить, як магія, додає солідності і відкриває для фейків усі двері. Ми звикли довіряти розумним людям із Заходу. Але спочатку варто розібратися, що це за медіа, чи воно справді публікувало цю новину, чи мають його автори упередження й які саме.

Наприклад, Bloomberg ніколи не повідомляв про величезне родовище золота у Криму.

А британський сайт The Independent, хоч і звучить солідно, належить росіянам і не раз був помічений у поширенні фейків.

Також не зайве з’ясувати, хто автор новини, що ще він писав, і чи це часом не блог (англ. blog, від web log — особистий, неофіційний «мережевий журнал чи щоденник подій»). У блогах часто з’являються випадкові люди, за яких керівництво видання не відповідає. Як у цій історії з Buzzfeed: топове світове медіа нібито повідомило про табори для сирійських біженців в Україні. Звідти, мовляв, вони ринуть у Європу. Насправді, про це написав блогер Іван Коваль – і це було єдине його повідомлення. Він підсилив його фейковим скріншотом новини “Укрінформу” з посиланням на українського експерта. Ні цитати, ні новини ніколи не існувало.

(Далі буде)

Учитель інформатики Вікторія ДЕНИСЕНКО

За матеріалами (с) Ольги Юркової, проект StopFake.org

Не вір, не лайкай, не репость. Заповідь 2

 Заповіді медіаграмотної людини.

#SID2024 #SaferInternetDay  #ДеньБезпечногоІнтернету  #ДеньБезпечногоІнтернету2024

Заповідь 2. Не вір відео

 

У пропаганду вкидають величезні гроші, яких цілком достатньо навіть, щоб зняти кіно різного ступеня переконливості. Як оці “масові заворушення в Одесі”.

Є й простіший шлях. Уже готове відео нарізають на зручні шматки. Тож, якщо обурений герой ніде не говорить, проти чого він обурюється, – можливо, ці місця просто вирізали. Так звернення до Путіна матері загиблого російського солдата перетворюється на звернення української матері до українського президента.

Наберіть у Гугл чи Ютуб ключові слова, наприклад, “Обращение матери солдата” – і велика ймовірність, що ви знайдете оригінал.

Є ще простіший шлях підробити відео – не треба нічого різати. Лише взяти добре забуте старе відео, перезалити його в інтернет – і вуаля – навчання на Кавказі 2012 року перетворюються на Світлодарську дугу 2016-го. Щоб запідозрити фейк, достатньо придивитися до ландшафту і прислухатися до мови. Або відео, якому кремлівські пропагандисти зробили переозвучку відеозвернення Валерія Залужного ще до повномасштабного вторгнення росіян в Україну, на якому нібито Валерій Залужний розповідає, що всі попередні "відео про новий майдан" теж є справжніми. 

І пам'ятайте нову фішку - відео, зроблені за допомогою технології діпфейк (deepfake – створення за допомогою штучного інтелекту несправжнього, проте реалістичного зображення людини).

Приклади ►►►

(Далі буде)

Учитель інформатики Вікторія ДЕНИСЕНКО

За матеріалами (с) Ольги Юркової, проект StopFake.org

Не вір, не лайкай, не репость. Заповіді медіаграмотної людини. Заповідь 1

 6 лютого 2024 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”.

“Сміттєвий” контент стукає у наші двері, не питаючи дозволу. На нас ринуть навали фейків, пропаганди, маніпуляцій, корисних "порад", популізму, чорного і білого піару, прихованої політичної реклами, брехні, "тільки білої" магії, онлайн-лікарів, "психологів", конспірологів і т.ін. заради кліків, грантів чи просто з любові до процесу. Стрічки соцмереж виглядають як філіал божевільні, навіть, у найпритомніших із нас.

Як вижити в цій реальності й залишитись при здоровому глузді? Дотримуйся заповідей медіаграмотної людини!

#SID2024 #SaferInternetDay  #ДеньБезпечногоІнтернету  #ДеньБезпечногоІнтернету2024

Заповідь 1. Не вір картинкам

Фотошоп має величезні можливості. Навіть школяр за 5 хвилин домалює свастику на український танк, скажімо, батальйону Айдар. І ось уже тисячі репостів називають українців антисемітами ► ►►
А як гарно виглядають сім веселок у Коломиї! Рука так і тягнеться натиснути “лайк” і “репост”. Особливо, коли автор ще й підписав, що то Боже диво. Наше почуття законної гордості і незнання законів фізики вимагає розповсюдити це. І дарма, що це фото з Пенсильванії, яке науковці спростували ще два роки тому.

А хіба ми пройдемо повз нещасну яснооку дівчинку, яка потребує допомоги? Хто ми – люди або черстві монстри? Звичайно, ми поділимося публікацією з номером картки для допомоги. Навіть, якщо дівчинка – цілком здорова й не має жодного стосунку до шахраїв, які “збирають” їй гроші :(

Нехай Гугл стане твоїм другом. Перевір картинки через Google Об'єктив (технологія розпізнавання зображень, розроблена Google, покликана збирати відповідну інформацію, що стосується об'єктів, які вона ідентифікує за допомогою візуального аналізу на основі нейронної мережі. Вікіпедія). Щоб відсіяти зайве, обмеж пошук періодом часу, коли відбувалася вказана подія.

Детальний алгоритм ТУТ ►►►

(Далі буде)

Учитель інформатики Вікторія ДЕНИСЕНКО

За матеріалами (с) Ольги Юркової – авторки ідеї і співзасновниці проекту StopFake.org

Всеукраїнська школа з медіаграмотності: пропаганда на війні

 

Національний центр «Мала академія наук України» з 28 листопада по 1 грудня 2023 року проводив Всеукраїнську школу з медіаграмотності “Пропаганда на війні”.

Мета школи ­– формування навичок боротьби в інформаційних війнах та протистояння маніпуляціям свідомістю за рахунок оволодівання методами протидії пропаганді.

Програма Школи торкалася інструментів пропаганди: мови ворожнечі та «м’яких культурних впливів», якими є мистецтво та релігія, адже російська пропаганда нині є не меншою зброєю, аніж фізичне застосування сили в Україні. Пропагандистські твердження є цілісною стратегією. З’явилася нова людина - Homo digitalis.

Поняття пропаганди є досить широким і включає в себе не тільки політично-інформаційні впливи. Наше інформаційне середовище нездорове. Ми живемо в світі, де факти менш важливі, ніж наративи, де люди скоріше грають на емоціях, ніж ведуть дебати, і де алгоритми формують наш світогляд.

Соціальні медіа тепер є джерелом новин № 1 для більшості людей, впливовішим, ніж телебачення та газети. Ми живемо в епоху віртуального масового призову, де кожен є телеведучим, або фандрейзером, або пропагандистом, і це добре видно з кількості жінок, які зараз грають певну роль у війні, перепощуючи сумнівні дописи в Facebook та Instagram чи TikTok, несвідомо стаючи тролями-помічниками ворогів. Адже, «В інтернеті ніхто не знає, що ти собака». (*)

У Курсі також розглядалася дезінформація та фейки як один із видів маніпуляцій. Задіяні були елементи теорії та практичних занять – воркшопів. Передбачалося виконання проміжних та підсумкового завдань – тестування, перегляд документальних фільмів.

Активними учасниками цього Курсу стали 16 дев’ятикласників нашого «Сузір’я». У процесі вони мали можливість поспілкуватися з новими людьми, отримали нові цінні знання та рекомендації, вчилися добирати маніпулятивні факти у ЗМІ та аналізувати фейки (**), розпізнавати тролів (***).

Час проведено з користю, бо без розуміння процесів, які відбуваються в Мережі, неможливо вибудувати правильну стратегію реагування на виклики часу. Неможливо зробити правильний вибір, а значить ми знову і знову приречені здійснювати одні й ті самі помилки. Причому запрограмовані ззовні.

* (On the Internet, nobody knows you're a dog) (Відкрити)

** Фейк - підробка чи імітація новин (маніпулятивне спотворення фактів; дезінформація), яку створено з ігноруванням редакційних норм, правил, процесів, прийнятих у ЗМІ для забезпечення відповідності та перевіреності, та яка не витримує жодних, навіть поверхневих, перевірок на відповідність та реальність, але, незважаючи на це, має потужний вплив на свідомість великої кількості людей.

*** У XXI столітті низка держав створили системи продержавної пропаганди в Інтернеті, якою займаються не ЗМІ, а окремі користувачі — коментатори сайтів з користувацьким контентом. Приклади таких систем: у Росії – «кремлеботи», у Китаї – «умаодан». До завдань груп можуть входити створення тем та повідомлень на інтернет-форумах, постів та коментарів у блогах та соціальних мережах, залишення коментарів на сторінках інтернет-ЗМІ, найчастіше у формі агресивного тролінгу опонентів (відкрити)

В свою чергу хочу порекомендувати прочитати книгу Девіда Патрікаракоса «Війна у 140 знаках. Як соціальні медіа змінюють військові конфлікти XXI століття» (Оригінальна назва: War in 140 Characters: How Social Media Is Reshaping Conflict in the Twenty-First Century). (відкрити)

Вам не сподобається книга, якщо: вам не цікаві реальні причини того, що відбувається навколо вас у Мережі та в житті. І ви, як і раніше, хочете залишатися у владі ілюзій, навіяних вам інформаційним середовищем.

Учитель інформатики Вікторія ДЕНИСЕНКО